При творенні нового іменування кожний прізвищетворчий суфікс виражав якесь значення (патронімне, метронімне, посесивне і т. ін.) і не міг поєднуватися з будь-якими основами. Наприклад, прізвище Онишинець, яке нині невмотивовано записують Аннишинець, не могло утворитися від жіночого імені Анна власне за допомогою суфікса -инець чи від андроніма Анниха, оскільки антропоніма Анниха ніколи не існувало і не могло існувати. Формант -иха — це давній східнослов'янський андронімний формант, який міг приєднуватися лише до чоловічих іменувань, аби від них утворювати іменування жінки від іменування її чоловіка. Твірною основою для андроніма Ониха могло стати лише чоловіче ім'я Она або його варіант Оня, які досі вживаються у Східних Карпатах, зокрема в Румунії та Молдові (Ioгdan 314).